Знахідки 2012: масові поховання у Хижках

Розкопки у Хижках не проводилися від 60-х років минулого століття. Та й то,велися вони не у самому селі, а лише поблизу його, коли фахівці з Москви досліджували сіверське городище. Аж ось, цього року в селі почали прокладати траншеї для водогону. 28-го червня на глибині приблизно півтора метра знайдено моторошні артефакти. На присеймівському вигоні (він офіційно зветься площею Конотопських партизан) екскаватор наштовхнувся на рештки принаймні кількох людей. На світлині  видно череп з пробоїнами, схожими на кульові. Свідки розкопок стверджують, що бачили щонайменше три-чотири черепи. Також людські кістки виявлено по вулиці Сеймовій – за 150-200 метрів від першої знахідки. Кульовий характер поранень свідчить, що драматичні події стосуються Другої або Першої світової війни. Проте, місцеві старожили кажуть, що нічого подібного ні вони, ні їхні батьки-діди на цьому місці не запам‘ятали. До того ж, кістки, як, знову ж таки, стверджують місцеві «знавці», дуже крихкі. Їхній вік оцінюють у 300 і більше років. Виникла гіпотеза, що поховання стосується часів Батуринської різанини початку 18-го століття, проте це лише припущення. Чекаємо на офіційну реакцію і думку фахівців. Далі буде.
Юрій Торопчинов. Анна Мачуська.

Лебеді у Хижках!

 Цього року на затоці Сейму, Ковбані, за кількадесят метрів від хат  хижчанського району Польохівка оселилася пара лебедів. Явище для Хижок – унікальне. Тим паче, що місцевий люд стверджує, що згадана пара дивовижних птахів – не єдина. Ще кілька лебединих сімей, за твердженням очевидців, помічено вище за течією Сейму, в районі затоки Мертвиця та озера Мідне.

Лебеді на Ковбані

За зовнішніми ознаками, хижчанські птахи схожі на досить рідкісний вид – лебедів-шипунів (Cygnus olor). Орнітологічні дослідження останніх часів жодних відомостей про лебедів у Посейм‘ї не містять. У цих краях дика популяція птахів була, начебто, винищена людиною ще на початку ХХ-го століття. А от заборону на полювання на лебедів було запроваджено лише на початку 1960-х. Водночас, за старих часів, вочевидь, лебеді на Сумщині, і в Хижках, зокрема, не були такою вже рідкістю. Чого вартий лише той факт, що прізвище Лебідь – одне за найбільш розповсюджених у Хижках. Сама за себе каже і назва райцентру Сумської області – Лебедин. Також відомо, що чимало лебедів, ще до Громадянської війни, мешкало на ставку у маєтку князів Львових у селі Бочечки – але, зрозуміло, завезені туди вони були штучно. Аж ось – невідомо звідки – лебеді знову з‘являються у Хижках. Востаннє, за свідченням селян, їх тут бачили понад 30 років тому.

                                                                                                                                              Ю. Торопчинов

Література:
Грищенко В.М Рідкісні види птахів Мутинського заказника і його околиць. (Сумська область). Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть. Канів. 1999 р.

Миронов В.И. Редкие птицы долины Сейма. – Заповідна справа на Сумщині. Суми, 1994 р.

ЧИ ЗАГРОЖУЄ ХИЖКАМ ВОДОПІЛЛЯ – 2012?

На фото: розлив Сейму 2003-го року
На фото: розлив Сейму 2003-го року

Жодних даних, які б вказували на значний розлив Сейму цього року, немає. У вітчизняному МНС стверджують, що стежать за рівнем води на річках, зокрема і на Сеймі. У Гідрометцентрі теж кажуть, що якщо синоптичні процеси розвиватимуться не паранормально, то рівень води на Сеймі, як і на Десні, очікується нижчим від відповідних багаторічних значень. З українськими метеорологами погоджуються і їхні російські колеги. Вони так само не прогнозують складної паводкової ситуації у Курській області. Проте, в самому Курську таки готуються до незначного підтоплення – в російському обласному центрі готують три човнові переправи через вулиці, які, ймовірно, підтопить. Там працюватиме 32 човни та спеціально навчений персонал. Головну проблему росіяни вбачають у стані своїх гідротехнічних споруд, які пропускатимуть воду до Сейму з навколишніх територій і навпаки – не пропускатимуть переповнену річку на поля. З останнім, кажуть росіяни, можуть виникнути проблеми. Водночас, для  українських земель це може стати порятунком. Аналогічна ситуація 2 роки тому спостерігалася на Дунаї, води якого перелилися через гідроспоруди, заливши родючі поля в Румунії, проте водопілля через те так і не дійшло до України. Загалом же, цьогорчіний підйом води на Сеймі очікується у першій половині квітня. Триватиме він 15-20 днів.

Загибель клубу… :( Весна 2010

Клуб згорів несподівано. Ще учора, здавалося, його двері були відчинені. Ще ось-ось звідти долинали веселі, хоч і добряче п’яні, молоді й сильні голоси. Колись тут крутили кіно, приїздили з концертами музики районного масштабу. Та й не лише районного – хижчани пам’ятають приїзд ленінградської групи “Селігер”. А по вечорах хлопці та дівчата самі собі влаштовували “дискотеки”. А ще проходили баталії на старенькому більярді, який був настільки міцним, що витримав не одне покоління сільских розбишак. А в лівому притині будівлі причаїлися на полицях сільської бібліотеки сотні книжок. Не якихось надзвичайних або рідкісних, проте  знайомих та рідних. Щороку тут можна було взяти улюблену “Анну Карєніну” і знов, і знов оновлювати вічно живі толстовські образи. А літніми вечорами біля клубу, чекаючи на його відкриття, збиралося до сотні молодого люду – не лише з Хижок, а й з навколишніх сіл, міст, країн. Були бійки, інтриги, лють і кохання,  поцілунки і розставання. Вирувало життя. Аж ось п’янкої весни 2010-го клуб загинув. Його вбили незлі, проте недбалі люди, які  палили повз із ним торішнє листя. Загасити клуб було нічим – пожежна частина в Хижках вже давно наказала довго жити. Осередок молодого життя Хижок зітхнув останнім полум’ям, полихнув у весняне небо мільйонами іскор –  мільйонами чиїхось світлих спогадів – і відійшов у минуле. Назавжди.

Пожежа в клубі
Пожежа в клубі, фото Оксани Чистякової
Пожежа в клубі, фото Оксани Чистякової
Залишки клубу, фото Оксани Чистякової
Загибель клубу... :( Травень 2010
Загибель клубу… 🙁 Весна 2010
Загибель клубу… 🙁 Весна 2010
Загибель клубу... :( Весна 2010
Загибель клубу… 🙁 Весна 2010

Ю. Торопчинов

Сюжет про Хижки для TV

“Осінній відпочинок у Хижках” Сюжет для програми “Доброго ранку, Україно!”

Осінь 1997-го року. Автор – Ю. Торопчинов. Режисер – О. Мачуський. Виробництво Національна телекомпанія України. 1997 рік.

ТЕКСТ СЮЖЕТУ: (більше…)